Всесвітній Сіоністський Конгрес розпочав свою роботу в Єрусалимі наприкінці жовтня 2025 року. А ще влітку в Україні відбулися демократичні вибори делегації на нього, у яких взяли участь десять сіоністських рухів, що входять до складу Сіоністської Федерації України. 

Виконавча директорка Сіоністської Федерації України Олена Заславська розповідає, як відбулася підготовка демократичних виборів делегації на Конгрес.

“Як зараз говорять усі наші колеги, такої підготовки до чергового Конгресу в усьому світі не було ніколи. Приблизно з 2018 року до Всесвітньої Сіоністської Організації приєдналися нові рухи, і почалося щось схоже на виверження вулкана.

Це дуже активні рухи, які не погодилися з тим, як формувалися делегації від кожної країни раніше.

Я захрипла, годинами доводячи майже кожному керівнику руху, який у нас представлений, що в країні, де щодня лунає сирена й гинуть люди, неможливо проводити жодних виборів. Але жоден із них не погодився на жодні домовленості – і я їх розумію: як поділити 5 мандатів між 10 рухами?

Ми були просто змушені розпочати виборчий процес, тому що інакше наші місця (мандати) були б віддані іншим країнам, і тоді можливість для України взяти участь у Конгресі офіційною делегацією була б закрита на багато років.

Все це зайняло майже півтора року підготовки та чотири місяці проведення саме виборчого процесу. Зараз я можу сказати, що попри проблеми, складнощі, неабиякі нерви, ми успішно «пропетляли між капельками» й виграли”, – розповідає Олена Заславська.

Геннадій Білорицький, делегат на Конгрес від України та представник руху Mizrachi, вважає, що сам факт проведення конгресу – це позитивне явище.

“Він відбувся у дуже складні часи як для України, так і для Ізраїлю. І там, і там війна, і там, і там нестабільність, але те, що єврейський народ зміг провести вибори чи в інших федераціях були досягнуті домовленості та надіслані делегації, – це само по собі добре”, – вважає Білорицький.

Представник руху Mizrachi зазначає, що на Конгресі водночас був вражений відсутністю єдності з очевидних питань, як-от територіальна цілісність, допомога солдатам чи підтримка людей у складних життєвих обставинах.

“Здавалося б, ці рішення мали би ухвалюватися майже одноголосно або й одноголосно, але у переважній більшості вони ставали предметом торгу, коли ті чи інші групи делегатів намагалися отримати певні преференції для себе.

Якщо відкинути всі ці скандали й суперечності, то сам факт, що відбулася дискусія, були ухвалені кадрові рішення та інші декларації щодо намірів роботи Конгресу на наступні роки, – це само по собі важливо й позитивно”, – зазначив Геннадій Білорицький.

За його словами, делегація від України, попри те що була невеликою, активно працювала в кулуарах Конгресу.

“Наша делегація була досить ефективною. У нас відбулися вибори, і тому всі, хто потрапив, пройшли горнило демократичних процедур. Ми мали всього п’ять мандатів — це дуже мало, якщо порівнювати з Америкою, де їх близько 200, чи з Британією, де приблизно 40.

Але наша сила була в тому, що ми намагалися використовувати коаліційні домовленості для того, щоб, по-перше, актуалізувати питання України та української єврейської діаспори, а по-друге — вплинути на кадрові рішення так, щоб призначені особи були максимально лояльними до України. І нам це вдалося: так склалися обставини, але для того, щоб вони так склалися, ми доклали максимум зусиль — працюючи в кулуарах, працюючи у фракціях. І ми свого досягли”, — каже Геннадій Білорицький.

Лев Клейман, делегат на Конгрес від України та представник руху Merkaz Olami, каже, що на Конгресі нібито на секундочку опинився в нашій Верховній Раді – розмовляють івритом, але із тими ж сварками, великими обговореннями та цікавими виступами.

Клейман зазначає, що очікує на продуктивну роботу Конгресу протягом наступних п’яти років.

“Багато голосувань було одноголосних. Тому, я думаю, окрім кількох спірних питань, буде все добре. Спірні питання, так, там буде важко, але я дуже сподіваюся, що їх буде небагато”, — каже делегат на Конгрес від України.